На початку мого зближення з вищою я виявилося, що з усієї сфери моїх тілесних відчуттів вона найкраще сприймала тактильні враження. З того часу її можливості розширилися, але інтерес до тактильних відчуттів залишається. І мене теж цікавить «світ на дотик», тому користуюся можливостями одержати незвичні враження. Цього року двічі відвідувала виставку «Картини, що оживають» у Музеї у темряві, де можна було навпомацки «роздивитися» об’ємні копії відомих картин (і деякі з них я навіть впізнала!). А нещодавно побувала на виставці фотополімерних копій чотирьох барельєфів з львівського палацу Потоцьких. Із заплющеними очима я понад годину досліджувала їх на дотик. Точніше, ми з вищою я ))) Для неї це практика сприйняття образів через тактильні враження людини, корисна і бажана. І мені було цікаво: чим далі, тим більше вдавалося «побачити» в опуклостях барельєфа фігури людей, їхні пози, тим краще уявлялася загальна картина.
На світлині один з барельєфів виставки.
Автор публикации
https://glubina.space/povist-pid-temnimi-zoryami-zmist/
https://glubina.space/u-prominni-svitanku-povist-iz-ciklu-pro-vtilennya-otael/
