Уже знаючи про своє вище я і навіть спілкуючись з ним (точніше, з нею) з приводу тонкоенергетичної роботи (ставлячи питання, що передбачали відповідь «так» чи «ні»), я певний час все ніяк не могла зрозуміти слова мого вчителя про те, що вищі я проживають своє через людей. Що вищі я вибирають сценарій людського життя, сприяють формуванню особистості людини – це мені було зрозуміло. Що зацікавлені у виконанні людиною певних речей, можуть впливати на стан людини в той чи інший момент – так, звісно. А як це – через людину своє проживають? Справжнім каменем спотикання був для мене цей момент.
Готуючись до першого сеансу контакту, під час якого мала відбутися розмова вчителя з моєю вищою я, я міркувала, що саме хочу дізнатися про неї, і складала список питань. Одне з них стосувалося мого «дивацтва»: на дещо я від самого початку реагувала так, ніби мала купу негативного досвіду з даного пункту, хоча насправді його в мене не було. Ось я й хотіла дізнатися, може, ця моя риса – результат впливу вищої я, і якщо так, то з якою метою вона культивувала це в мені.
І от, коли я сиділа над списком питань, мені раптово подумалося: а якщо той негативний досвід, якого не було в мене, – він був у моє вищої я? Якщо це вона в минулих своїх втіленнях пережила таке тяжке? І в цю хвилину мене накрило почуттями так, що сумнівів не залишалося: я вгадала. Я перепитала про всяк випадок, чи правильний мій здогад, і отримала підтвердження. А далі вже сиділа, ледве стримуючи сльози, мені було боляче за неї…
Ось тоді я й зрозуміла ті слова вчителя… І пункт із приводу свого «дивацтва» зі списку питань викреслила. Я бачила тепер: я така, як є, не тому, що вища я з якоюсь метою вирішила зліпити щось зі своєї людини. А тому, що в мені відбилися її риси, її власний досвід.
Картина: Lidia Wylangowska
Автор публикации
https://glubina.space/povist-pid-temnimi-zoryami-zmist/
https://glubina.space/u-prominni-svitanku-povist-iz-ciklu-pro-vtilennya-otael/
